Як не зіпсувати стосунки з дитиною через уроки.

Проблема з виконанням домашнього задання призводить до конфлікту у багатьох сім’ях:  батьки незадоволені ниттям та скаргами дитини, діти перевантажені цілою низкою звинувачень – все це часто переростає в серйозні скандали. А в результаті взаємне розчарування, втрачаються найцінніші відносин довіри, дружби взаєморозуміння  між дитиною та батьками.

Іноді батьки стомлюються від постійних конфліктів через уроки і закривають очі, мов оцінки, то не основне, головне здоров’я. Але цікаво, що й наше психологічне здоров’я тісно пов’язане з успішністю у школі. Діти, які мають високу успішність в школі почувають себе набагато щасливіше і отримують більше задоволення в житті, коли їх вродженні здібності використовуються і розвиваються в повній мірі. Висока успішність дає впевненість у своїх силах, складає значний авторитет в групі, поліпшує віру у свої сили та готує до високих випробувань у дорослому житті.

Домашні завдання не повинні перетворювати життя на пекло, вони не мають аж ні як обтяжувати чи обмежувати  вас чи дитину.  І це можливо! Спробуйте змінити свій підхід до виконання і організації домашнього завдання, виконуючи прості правила:

 1. РЕЖИМ ДНЯ. Запам’ятайте,що можливості виконання дитиною домашнього завдання тісно пов’язані з наступними ключовими моментами: часом відходу до сну; часом, проведеним перед екраном; ранковий підйом; активність після школи і спілкування з друзями. Перш ніж виконувати уроки прослідкуйте, щоб дитина була не голодна, не перевтомлена, не слід сідати за них одразу після приходу зі школи. Правильно збалансовуйте  режим дня.

2. ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ. Атмосфера виконання домашніх завдань має бути привітною і доброзичливою. Краще нехай з дитиною виконує уроки той із батьків, хто має більш врівноважений, незапальний характер. Дитина не повинна відчувати себе в небезпеці під час виконання уроків, бо це аж ні як не покращує і не прискорює якість роботи.

3. ЧАСОВІ ОБМЕЖЕННЯ. Домашнє завдання має виконуватися кожного дня в чітко обмежений і зазначений для цього час, ( крім неділі). Якщо дитина розтягує виконання уроків, відпрошується виконувати їх пізніше, ніж було домовлено, це призводить до внутрішньої напруги і батьків і самої дитини. Весь час дитина хвилюється, що треба зробити те, чого не хочеться. Це стресовий стан і  мозок швидко виснажується. Чим більше відтягує – тим важче взятися за належне виконання завдання і тим гірше воно буде виконано.

Час виконання уроків теж має бути обмежений, не дозволяйте дитині засиджуватися за уроками більше часу, ніж рекомендує шкільна програма. Поцікавтеся у вчителів скільки часу має виділяти дитина на виконання того чи іншого завдання. В середньому на виконання уроків дитина не повинна витрачати більше 1-2 годин.

У випадку, коли дитина затягує час і не вкладається в зазначений термін,  залиште уроки не виконані. Не хвилюйтесь, дайте дитині можливість отримати власний досвід сорому та покарання у школі за не виконання уроків. Не складайте за дитину речі у рюкзак, якщо ж дитина першокласник – робіть це разом. 

4.ЗАГАЛЬНА АТМОСФЕРА. Під час виконання уроків дитину ні що не має відволікати, жодних іграшок, домашніх тварин чи сторонніх звуків. Важко зосередитися на уроках, коли з сусідньої кімнати лунає цікава розмова, звуки пригодницького фільму, чи більше того, якась сварка.

5. СПОЧАТКУ РОБОТА- ПОТІМ  ГРА (ЕКРАН). Річ іде саме про телевізор, планшет, телефон, комп’ютер. Це правило не стосується прогулянок на свіжому повітрі чи спортивно-розважальних ігор.

 Не допускайте, щоб дитина спочатку грала на комп’ютері, а потім сідала за уроки. В такому випадку виконання домашнього завдання буде не бажаним і слугуватиме ніби покаранням. Крім того, будь-які екранні навантаження значно знижують концентрацію уваги, посилюють напругу, що в свою чергу викликатиме більше складностей при виконанні уроків. Якщо комп’ютер необхідний для виконання якогось шкільного завдання – виконуйте його в останню чергу.

6 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ . Домашнє завдання мають виконуватися у 3 етапи:

Перший етап  - мозковий штурм –на цьому етапі слід переконатися чи розуміє дитина як виконувати поставлені перед нею задачі. Методами запитань уточніть і допоможіть їй зорієнтуватися  в  завданнях. Тут важливо не розтолковувати дитині, що вона повинна зробити, де написати, як розмалювати, тощо. А саме переконатися, що учень знає як виконувати і розуміє той чи інший предмет. Лише у випадку, коли дитина зовсім не орієнтується в темі, слід терпляче пояснити чи повторити урок.

На другому етапі дорослому слід залишити дитину в зоні видимості та дати шанс виконати завдання самостійно. Якщо ви правильно організували мозковий штурм, то дитина не матиме необхідності бігати до вас з додатковими запитаннями.

Третій етап –виправлення помилок. Це дуже важливий етап, який ніколи не слід пропускати, бо він слугує психологічним корсетом усього виконання уроків. На цьому етапі обов’язково слід знайти не менше 3 -5 речей, за які дитину слід похвалити. І лише після цього можна вказати не більш як на 2-3 речі, які дитина має виправити. Але не вказуйте прямо: «Це помилка», а дайте діагностичну підказку додатковими запитаннями, ( «чому саме так», «щоб могло бути, якщо»…)

Завжди підтримуйте свого маленького учня, вірте у його сили, не сваріть за помилки. І не забувайте, що ваша головна мета навчити дитину самостійно справлятися з важкими життєвими труднощами, а не бездумно зубрити теореми…

Сімейний психолог

Ольга Москаленко

Т.067 812 38 56

Сайт: http://psycholog.vn.ua/